Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

НА ЯРМАРОК! НЕ ТАК ЗА ТОВАРОМ

IMG 5586

Щороку 24 серпня вулиця Жовтнева на відрізку від повороту на окружну дорогу і вщерть до установи з обрахування електроенергії перетворюється на ярмарковий майданчик. З раннього ранку вулиця гомонить людськими голосами, перегукується піс-нями, які звучать як наживо, так і в запису. Перевага надається відомим українським шлягерам, на яких виросло не одне покоління наших земляків: «А я, чорнява, гарна, кучерява, грибів не збирала, з козаком гуляла…», «Два городи посадила, одна диня уродила, гуляю я…», «Ой гай, гай, гай зелененький, за те тебе полюбила, що ти молоденький…». Можливо, хтось тільки й приходить на ярмарок, щоб пірнути в цю веселу атмосферу і, притопуючи в такт ногою, скуштувати різного їства.

Українська нація – надзвичайно гостинна. Вона з давніх-давен славиться своєю хлібосольністю, тому в ярмаркових ятках від кожної громади височіли добре випечені пироги з різною начинкою, пампушки з часником, а до них – домашні ковбаси, сало, присмачене часником і вдосталь приперчене, голубці й квашені огірочки. До всього цього кулінарного розмаїття (забула додати ще й ваговиті грона винограду, смугасті кавуни й червонобокі яблука), гостинно припрошували вродливі молодиці в українському національному одязі. І не відмовиш, щоб не прийняли за образу. Жінки-господині сипали дружнім сміхом, огортали приязню. Скуштувала і я ярмаркового пирога, і не одного. Смачно!

Роззираючись, що б його купити, в натовпі зіштовхнулась зі своїм колегою Юрієм Лисенком. Він на ходу продемонстрував глибокі супові тарілки, щойно куплені по 15 гривень за одну. Якби напередодні я не поповнила свої запаси тарілок, то теж спокусилася б: і зовні симпатичні, і за ціною прийнятні. За ними, між іншим, утворилась черга, як і за херсонськими динями. Попросила продавчиню вибрати найсмачнішу. Вона перебрала динь зо п’ять, зі знанням справи вбираючи в себе їх аромат, вигойдуючи в руках, навіть прикладаючи до вуха, аж поки не зробила свій вибір. Аби не втомлювати зайвими подробицями, відразу скажу, що херсонська диня по 6 гривень за кілограм виявилась солодко-медовою. Мабуть, продавчиня та знає якийсь секрет, як і молода симпатична жінка, яка займається миловарінням з натуральних ін-гредієнтів. Шматок мила вагою приблизно 70 грамів коштує 60 гривень. Але все зроблене власноруч дорого коштує. «Моєму дитинчаті всього два роки, але мию я його тільки милом власного виробництва. Ніякої алергії!» – чуттєво і переконливо рекламувала вона свій товар молодій мамі, яка штовхала поперед себе візочок з вертлявим малюком.

Господарі могли розжитися на ярмарку на таку живність, як телята й поросята. За телят не скажу, якось упустила, а маленький «п’ятачок» коштував зовсім недешево – 1200 гривень. Продавалися зерно і комбікорми, мед і смугасті кавуни протопопівського «виробництва» за цілком демократичною ціною – 2 гривні 50 копійок за кілограм. Від сусідів, які в ярмарковій торбі принесли додому всього два «смугастики», чула, що дуже смачні. Швидко з ними покінчивши, шкодували, що взяли так мало.

Традиційно можна було купити шашлику й «шкалик» до нього, ковбасних і м’ясо-копчених виробів від Харківського м’ясокомбінату.

Можливо, я щось випустила, але на те і ярмарок, що кожен обирає на ньому щось своє. Я – херсонську диню – жовтобоку й запашну, а ще – хороший настрій, здобрений веселою піснею.

 

 

Тетяна Чмут,  Олександр Шевченко (фото),

 

«Вісті Балаклійщини»